Сайт переехал на новую платформу желаете перейти?

Меланома шкіри – небезпечне захворювання!

Раздел: ()
Просмотров (3951) Голосов (0) Комментариев (0)
Отправить другу Версия для печати

Меланома походить з мелоноцитів, клітин організму, які практично є в усіх органах, але виникає частіше у тих органах, де більше пігментоутворюючіх клітин – шкірі.

Меланома відноситься до числа найбільш агресивних та швидко прогресуючих злоякісних пухлин, що обумовлено швидким ростом, бурхливими метастазуванням гематогенним та лімфогенним шляхами розповсюдження захворювання.

Частота захворювань на меланому не дуже значна і в різних частинах світу значно коливається. В структурі усіх онкологічних захворювань, меланома шкіри в різних країнах світу складає від – 0,3% до 10%. По Україні в цілому і в Миколаївській області, в загальній структурі захворюваності населення на злоякісні новоутворення, відсоток меланоми шкіри склав: Україна – 1,9%, Миколаївська область – 1,9%. Смертність хворих що не прожили одного року з дня встановлення їм діагнозу, з причини меланоми, є високою, та за підсумками роботи в 2012 році, склала по Україні в цілому – 10,2%, по Миколаївській області – 9,5% від усіх хворих вперше зареєстрованих в поточному році. Найменший показник частоти виникнення меланоми, в розрахунку на 100 тисяч населення, реєструється в країнах південно – східної Азії: Китаї – 0,3, у Вьетнамі - 0,3, Індії – 0,4. Найбільший показник виникнення меланоми реєструється: в Австралії – 27,3, у білошкірої частини населення штату Гавайї США – 31,1, у Новій Зеландії - 35,7 на 100 тисяч населення.

В Україні частота захворюваності громадян на меланому складає - 6,8, в Миколаївській області – 8,0 на 100 тисяч населення. Миколаївська область, як і усі південні області України, відноситься до регіонів з високим рівнем захворюваності громадян на меланому. В Західних областях України захворюваність на меланому шкіри є значно нижчою. Частота захворюваності населення на меланому постійно збільшується, та кожні 13 - 14 років кількість громадян що захворіли на меланому зростає практично у два рази, що указує на актуальність проблеми раннього виявлення, своєчасного та якісного проведення громадянам що захворіли курсу спеціального лікування в умовах закладів охорони здоров'я онкологічного профілю.

За даними більшості вчених, як України так і світу, на меланому частіше хворіють жінки, в порівнянні з чоловіками, в співвідношенні - 2:1, 3:1. В Україні в 2012 році всього на меланому шкіри захворіло 3087 громадян, в Миколаївській області - 94 громадянина. У жінок на Миколаївщині меланома виявляється та реєструється також приблизно в 2 рази частіше ніж у чоловіків. Вчені онкологи підкреслюють, що хоча чоловіки хворіють рідше ніж жінки, але перебіг розвитку меланоми шкіри у них має більш злоякісний характер, а перспективні результати лікування є значно гіршими ніж у жінок. Люди хворіють на меланому люди у будь якому віці. Більш часто захворювання виникає у осіб у віці 40 - 60 років, пік захворюваності в Миколаївській області приходиться на вік 60 - 64 роки, та становить 1,9% від усіх випадків злоякісних новоутворень зареєстрованих в 2012 році. Меланома у дітей віком до 14 років викає дуже рідко і за 10 років, в Миколаївській області, зареєстровано усього 4 дитини з цим важким захворюванням. В віці старше за 85 років, в 2000 – 2011 роках, в області зареєстровано 17 осіб з виявленою меланомою.

Меланома шкіри може виникнути практично на усіх ділянках шкіри тіла людини. Найбільш часто захворювання локалізується на кінцівках ¸ приблизно у 50% усіх локалізацій, рідше буває на тулубі до 36% - 38 %, в сітчастій оболонці ока, мозковій оболонці, прямій кишці - 7%- 8%. У 3% - 5% випадків діагностувати первинну локалізацію меланоми не вдається, тому перебіг її розвитку має суттєві особливості. Локалізація меланоми залежить від статі людини. Так у жінок пухлина частіше локалізується на кінцівках, особливо на нижніх, у чоловіків вона частіше виникає на чолі, шиї та верхніх кінцівках тулуба. Локалізація пухлини являє собою важливу прогностичну ознаку. Основна частина науковців вважає що меланома на кінцівках має більш сприятливий перебіг, коли п'ятирічний термін виживання досягає 80 % випадків, більш небезпечною локалізацією пухлини є розташування її на тулубі, та найбільш тяжкою вважають меланому голови, особливо її волосяної частини.

За показниками 2012 року відсоток громадян хворих на меланому, що прожили п'ять та більше років з дня встановлення їм діагнозу склав по Україні в цілому – 59,0%, по Миколаївській області – 61,9%. Меланома виникає як на здоровій шкірі, так і в результаті малігнізації, переродження пігментних невусів. Основними признаками перетворення пігментного невусу (родимки) в меланому вважаються: асиметрія пухлини, нерівні краї, нерівномірний колір з включенням ознак кров'яного, білого та синього кольору, діаметр більше 6 міліметрів, збільшення розмірів родимки. При наявності одного з указаних при знаків, слід звернутися за консультацією до лікаря загальної практики та сімейної медицини а, при необхідності підтвердження діагнозу, проконсультуватися у лікаря – дерматолога та лікаря - онколога.

Діагностика та виявлення меланоми в ранніх стадій захворювання досить суттєво впливає на радикальність та ефективність її лікування. Якби меланома діагностувалась в ранніх стадіях захворювання, при товщенні новоутворення менше 0,75 міліметрів, то своєчасне та якісне виконання хірургічного втручання призвело б до одужання громадян що захворіли практично у 100 % випадків. Однак слід зазначити, що у даному періоді розвитку захворювання меланома в Україні виявляється рідко, що погіршує прогноз лікування хворих.

Важливим фактором раннього виявлення меланоми є чітка організація та якісне проведення в закладах охорони здоров'я профілактичних медичних оглядів населення, в першу чергу громадян, що працюють в шкідливих та небезпечних умовах праці та декретованого населення: медичні працівники, працівники освіти, працівники закладів харчування населення тощо. Лікування меланоми шкіри у людини є складною справою, оскільки на вибір лікувальної тактики, та окремих методів лікування впливає велика кількість факторів: гістологічне підтвердження діагнозу, клінічна картина захворювання, морфологічна форма пухлини, локалізація пухлини, стать хворого, стадія та розповсюдження процесу та інші фактори. В практиці роботи лікарів –онкологів використовуються методи лікування меланоми шкіри: хірургічне втручання; хіміотерапевтичне лікування та променева терапія, а також комбіноване лікування, що включає різну комбінацію названих методів.

Профілактика меланоми базується на зменшені впливу зовнішніх факторів ризику на організм людини в цілому. До таких заходів відноситься обмеження терміну перебування громадян на сонці, та захист від надмірного опромінювання ділянок тіла чутливих до інсоляції. Необхідно особливо дбати про ділянки що уражені вродженими або набутими родимками, оберігати такі ділянки від механічного подразнення та травмування. Необхідно своєчасно лікувати, у тому числі хірургічно, ділянки шкіри уражені родімками. Велике значення в питаннях профілактики меланоми шкіри має рівень санітарної культури населення, постійне проведення медичними працівниками санітарно – просвітницької роботи з населенням, при проведенні якої визначальна роль відводиться лікарям загальної практики та сімейної медицини та лікарям – дерматологам.

З наведеної вище інформації можливо зробити висновки: чим раніше виявлена меланома та проведено спеціальне лікування, тим більше шансів у хворого на повне одужання; лікування меланоми повинно проводитися виключно в спеціалізованих онкологічних лікарнях; спеціальні методи лікування проводяться тільки після повного обстеження хворого, цитологічного та морфологічного підтвердження діагнозу; лікування хворих проводиться комплексно, за участі лікарів хірургів – онкологів, лікарів - хіміотерапевтів та лікарів – радіологів. Після проведення курсу спеціального лікування, громадяни хворі на меланому повинні знаходиться під диспансерним наглядом лікарів, по місцю проживання, та лікарів – онкологів обласного онкологічного диспансеру, з проведенням планових оглядів лікарів: в рік установлення діагнозу та проведення лікування - огляд раз на 3 місяці. Впродовж другого року хворі повинні бути консультовані лікарем не рідше одного разу в 6 місяців, надалі через кожні 12 місяців.



Комментариев
 

Услуги сайта предоставляются без гарантий любого вида, как прямых так и непрямых. Пользователь соглашается с тем, что использует сайт на свой собственный риск. Нормативные документы, медицинские препараты, информационные материалы про их применение, а так же другая информация представленная на сайте, предназначена только для ознакомления и не может быть использована как инструкция для самостоятельной диагностики или лечения,  и может быть использована только по рецепту врача и под врачебным наблюдением. Мы не гарантируем, что вся информация и материалы, которые размещены на сайте, не содержат ошибок. Администрация сайта не несёт ответственности за возможный вред, нанесённый Вашему здоровью, самоcтоятельным лечением по материалам сайта.